1865 р.    В м. Кам’янці-Подільському створено єпархіальний історико-статистичний комітет.

29.10.1889р.    На засіданні історико-статистичного Комітету завідуючий його справами М.І.Яворівський поставив питання про створення давньосховища музею старожитностей.

30.01.1890р.    Перше засідання, на якому були затверджені правила давньосховища, обрано завідуючого (Якубовича В.С.) і секретаря (Сіцінського Ю.Й.). Музей знаходився при Казанському православному кафедральному соборі.

1903 р.    Музей переїхав в казенний піддомініканський будинок по вул. Дворянській.

1904 р.    Видана « Опись предметов старины », ч. 1.

1909 р.    Видана « Опись предметов старины », ч. 2, ред.. Ю. Сіцінський. За описом музей нараховував 7648 предметів.

1912р.    Музею запропонували звільнити приміщення під домініканського будинку. Питання про це вирішувалось довгий час.
В Петербургському інституті цивільних інженерів розроблено проект нового будинку для музею. Був складений кошторис на суму 25 тис. крб., виділена земельна ділянка біля Олександра-Невського собору. Здійснення цих планів перешкодила перша світова війна.

20.08.1914р.    Перша евакуація музею з Кам’янця у м. Вінницю, пізніше в Немирів.

1914 р.    Друга евакуація музею в м. Немирів, а потім у м. Вінницю.
Навесні 1915 р.    Музей завершив переїзд в приміщення колишнього духовного училища (тепер картинна галерея). Знаходився тут до 1924 р.
Червень 1917 р.    Третя евакуація музею в м. Вінницю.

1920 р.    В місті діяло три музеї 1) археологічний (зав. Сіцінський Ю.Й.), 2) природничо-промисловий (зав. Регула Я.І.), 3) художньо-промисловий (зав. Гагенмейстер В.М.)

10.02.1921р.    За наказом повіт виконкому був організований Кам’янець-Подільський Комітет охорони пам’яток старовини, мистецтва та природи, який став на захист музейних цінностей.

05.1922 р.    Комісія для допомоги голодуючим конфіскувала в музеї золоті і срібні предмети, нумізматичну колекцію (понад півтори тисячі монет). Пізніше було повернуто лише частина нумізматичної колекції. Золоті і срібні речі (посуд, підсвічники та інше) не були повернуті.

1924 р.    Музей переїхав з будинку колишнього духовного училища в будинок чоловічої гімназії (тепер істфак Національного університету). Були об’єднанні три музеї в один центральний.

1927 р.    Історико-археологічний музей переводять в будинок колишнього міського училища.

23 березня 1928р.    Постанова РНК УРСР про оголошення замку-фортеці в м.Кам’янці-Подільському Державним історико-культурним заповідником.

Вересень 1929р.    Історико-археологічний музей реорганізується в краєвий і переходить в нові приміщення – будинок робітників освіти (тепер будівельний технікум) і в будинок по вул. Соборній (колишня 7-ма школа).

Травень 1936р.    Музею передано Петропавлівський кафедральний костьол. Відділи були наступні: 1)зоології; 2)геології; 3)палеонтології; 4)антирелігійний.
1937 р.    Історичний музей переміщений на територію фортеці-заповідника.
29.06.1941р (поч.війни)    Директор краєзнавчого музею і Державного заповідника Щеглов В.В. був призваний в ряди Червоної Армії. Новим директором був призначений Потапов А.І.

31.05.1944р.    Комісія склала акт про збитки, заподіяні німецько-фашистським окупантами музею. Сума 6 млн. 270 тис. крб.

1949 р.    Рішенням Ради Міністрів УРСР музею надали статус республіканського.
Директором музею призначено Г.М.Хотюна.

1967 р.    Музею передано будинок Ратуші, пам’ятка архітектури 16-18 ст.

1981 р.    За Постановою Ради Міністрів УРСР Старе місто і каньйон р. Смотрич оголошені історико-архітектурним заповідником.
Видано  путівник «Кам’янець-Подільський історико-архітектурний заповідник»

3.02.1982р.    В будинку колишньої духовної семінарії відкрито художній відділ музею.
Видано путівник «Кам’янець-Подільський історичний музей-заповідник»

1984 р.    Музею передано верхній поверх Вірменського торгово будинку 16-18 ст., де розміщено канцелярію і бібліотеку музею.
Директором музею призначено С.Е.Баженову.

Липень 1987р.    Музей переведено з ІІІ категорії в ІІ категорію, за наказом обласного управління культури. Видано путівник по Картинній галереї

Травень 1990р.    Музей у Кам’янці-Подільському святкує 100-річницю. Видано наукову збірку «Музей і Поділля». Відкрито експозицію відділу етнографії у фортеці.

1997 р.    Фонди музею-заповідника перевезено у нові відреставровані приміщення. Директором музею призначено Л.П.Станіславську

1998 р.    У виставкових залах музею у Ратуші, пам’ятці архітектури 16-18 ст.,  побудована стаціонарна виставка з фонду музею «Кам’янецька доба Директорії УНР»

1999 р.     Після капітального ремонту у пам’ятці архітектури 18-19 ст.  створено нову експозицію художнього відділу музею
Розпочато великий обсяг реставраційних робіт у баштах і підземеллях фортеці.

2000 р.    У фортечних баштах та підземеллях завершено створення комплексу експозицій, які розповідають про історію замку:
«В’язні фортеці 19 ст.»
«Штурм фортеці турками у 1672 р.»
«Староство на Поділлі»

2001 р.    У залах колишнього Вірменського торгового будинку, пам’ятці архітектури 16-17 ст. побудована експозиція відділу археології.
Музей-заповідник прийняв участь у Всеукраїнській виставці «Обереги духовності Поділля» в Українському домі, м. Київ.

2002 р.    У підземеллях Ратуші оснащена звуко і світлоефектами новостворена експозиція музею  «Судочинство на Поділлі».
Видано путівник «Стара фортеця».

2003 р.    У художньому відділі музею проведено реекспозицію постійно діючої  стаціонарної виставки «Унікальні експонати з фондів музею-заповідника»
Проведено демонтаж експозиції відділу етнографії у приміщеннях фортеці.

2004 р.    Після проведення капітального ремонту на 2-му поверсі Ратуші музеєм  відтворено інтер’єр середньовічних залів засідань.
Видано путівник-фотоальбом по м. Кам’янець-Подільському з рекламою музейних екскурсійних об’єктів.
2005 р.    Видано буклет-розкладку «Кам’янець-Подільський музей-заповідник. Історія і сучасність».
У залах Ратуші музеєм побудовані експозиції відділів «Історія грошового обігу на Поділлі», «Історія Магдебурзького права та самоврядування на Поділлі».
У підземеллі східного бастіону фортеці відкрито експозицію «Історія метальної зброї».

2006 р.    Серед щорічних 20 стаціонарних виставок музею найяскравішою по насиченості рідкісних експонатів була відкрита у фортеці стаціонарна виставка «Історична пам’ять – нащадкам».
Музейні працівники розпочали проведення нічних екскурсій у фортеці.

2007 р.    У відділі старожитностей відкрито «Ремісниче містечко майстрів». За 5 останніх років об’єкти музею-заповідника відвідало близько 1 млн. осіб, на спец кошти музею надійшло у 2007 р. від реалізації платних послуг понад 500 тис. грн.

2008 р.     Рішенням міськвиконкому музею передано приміщення Вірменської криниці – пам’ятки архітектури ХVІІ ст.

2009 р.     На території Старої фортеці відкрито нову історичну експозицію «Поділля у ХХ-ХІХ ст. ст.»

2010 р.    120 років з часу заснування Камянець-Подільського державного історичного музею-заповідника.